Мухи з підвіконня – кохання з серця
Розлука увійшла господаркою в дім
Вона витерла останні відтиски твоїх пальців
На твоїй улюбленій склянці
На твоїх улюблених стегнах
На твоїм улюбленім сонці
Залишила краплинку твоїх губ там
Куди їй не дістатися
Звідтіля й усміхається про тебе спогад
Сонях
заглядає у твоє вікно
Ось тобі нове сонце
У віконце
На одинці
З ним про тугу говори
І про потяги
І про станції
Де ми зустрічались і прощались
Обіймались
Цілувались
І кохались двічі
Вже догоріли свічі
Недобачають натомлені зіниці
І я стомилась говорить погане
Завтра розкажу любов
