Це теж мій переклад до книжки "Диво-крейда". Переклад з норвезької з підрядника. На ваш суд
Була собі країна,
Де правив Пер Противний -
Брудний і нечупарний
Упертий, мов баран
Він за обідом плямкав
І полюбляв горілку,
А ще він був нечема,
Заїка і тиран.
Кричав було щосили:
"Хіба не знає пекар,
Що я ко-ко-кориці
Ніколи не любив?
Тре-треба кардамону
І скибочку лимону.
Зруботи йому голову
Щоб більш так не робив!"
Як зранку одягався,
Від люті аж здригався:
"Чому каптан завузький,
Хто-то його кроїв?
Схопіть кравця негайно,
Ки-киньте його в море,
Щоб ракам і акулам
Ка-ка-каптани шив!"
А потім у палаці
Напався на міністра:
"За но-нову карету
Платить немає чим!
Якщо пуста скарбниця,
Навіщо мі-міністри?
Такого краще стратити,
Ніж мучитися з ним."
Коли ж страшна недуга
на короля звалилась,
і збігся до покою
весь королівський двір,
То лікарі не знали,
що в нього приключилось:
чи дифтерит, чи свинка,
чи коклюш, а чи кір.
Король кричав сердито,
Та ліки знамениті
Йому не помагали,
Хоч скільки їх не пив
І лікарі сказали,
Що в книжках прочитали -
Мовляв, його величність
Від гніву захворів.
Сказав король: "Виходить,
Я сам у всьому винен!"
І тиждень після того
Він вуст не розтуляв.
Він більше не гнівився
І навіть не сварився,
Тож у неділю вранці
Одразу дужим став.
"Несіть мені пантофлі! -
Промовив Пер Противниий, -
Я-як це їх немає?
Хто-то їх загубив?
Схопити ла-лакеїв
І кинути в темницю...
Ой, ні, я зо-зо-зовсім
Не те сказать хотів!"
Відтоді він змінився -
Було гуляє парком
І бачить як по стежці
Бабуся дріботить -
Знімає капелюха,
Вклоняється їй низько,
Гукає: "Добрий вечір!
Чу-чу-чудова мить!"
Він мав старі мозолі
І аж кривився з болю,
Коли йому на ногу
Ставали у юрбі.
Але казав: "Пробачте,
По-по-посуньтесь трошки,
Проте, якщо ви хочете,
То стійте так собі."
Міністри бунтували,
Дружина лютувала,
І королівські діти
Чинили тарарам,
Та він не дратувався,
А тільки посміхався
І Пером Симпатичним
Його прозвали там.
