Кохання - два ангела в безмежній клітці.
Нам може приснитись дивовижний політ,
але в житті ми подібні беззахисній квітці.
В буремному морі нам потрібен пліт.
Насправді, ми можем літати,
але не самі, не самі.
Для цього ми мусим того обіймати,
хто теж сам летіти б не зміг.
У неї, я бачу, пожежа у грудях.
Пече переповнена чаша.
Вона не показує цього на людях,
бо вона є моя, а не ваша.
Крокуючи разом, колись злетимо,
політ обірветься у вічність.
Частенько ми просто собі мовчимо,
спогадом в бурях торішніх...
Ми любим і знаєм, що буде війна.
Та не впасти мені у тім герці.
Не впасти і їй, тому що вона -
та, що віддала мені своє серце.
