Караван,
каравела.
Піском по очах.
І верблюдяться дні
в цьому місті пустелі.
А до неба, до неба –
така далечінь!
Ось чому цього міста
ніхто не розгледів.
В перспективі заломлених
вулиць
печаль.
-Та така неохопна! –
гірчить німотою.
Але раз ти в це місто
колись вже попав,
хто ж, скажи, як не ти,
його в думці витворював?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design