Чергова тиха ніч, холодна самота
Розкреслюєш вірші, спиняючись порою
Розріджений порив рядків, думок сльота
Чом не знаходжу слів для зустрічей з тобою
Створіння ти чудне, даремне розпізнати
Валіз мовчання і шухляди болю
Суфлер у будці зранку вже піддатий
Чернетки - погорільці алкоголю
Магічний шар не дасть дзеркальних відображень
Прихованих піжам під обеліском снів
Здивована строфа захоплено від вражень
Стікає пусткою у порожнину слів
Спотворення прийшло, залізом гріє душі
Вже боцманів дуда сигналить пастки знак
Тримає парасоль морські дощі на суші
Цвіркун у шоколаді висушений злак
Хоч соціум лабет порозставляв лещата
Не запроторила в кювет сирітська шантрапа
Сталевий організм, годинник, коліщата
А кров у цих сполук розпечена смола
Крейдяний монумент із перламутру скеля
Свічковий волопас, чеканений фокстрот
Життя мандрівників шалена каруселя
Тло автостради й люки, мрій коловорот
Крислатий шторм з верби м`якого пуху
Строкаті перевесла, модний сонцебриз
Стіна чутливих рис незайманого духу
Воронячі сирени й жалібний стриптиз
Тривога завива, втика шпикачки в тім`я
Нервовий будуар, розведені мости
Зупинки потягів впустили в понадзиммя
Мінливий інтер`єр циганської журби
Клаксону спів-гудок звучатиме не завтра
Світильник-смолоскип, стойчний меломан
Червневий дивосвіт ладнає мідна ватра
Турецьку й запашну готує кавоман
Різцями з майонезу виточені вени
Занурюють в уми серцевий менінгіт
Розігрують екстаз і катастрофи сцени
Розмішують у фарбах сонця целюліт
Стриножене лоша покликане на пашу
Вільховий вітерець, міцних возів дьогтяр
Нічної варти міф чекає Машу й Сашу
Закоханих в під`їзди зваблює ліхтар
Духм`яні поцілунки, карколомне тріо
Краплені ртуттю карти і терпке вино
Тополі обнялись гойдаючись несміло
Пощерблена кора мов золоте руно
Вокзальне каяття й окислені перони
Потерті доріжки, запилений пістоль
Застрибнув менестрель розлуки у вагони
З порожнім гаманцем, скінчилась і гастроль
