Цвинтар кохання.
Мільйони гробів,
Тут немає свічок,
Немає й вінків.
Навколо цієї сумної оселі
Птахи лиш співають
Пісні невеселі,
Всі чорні могили
Купаються в смуті.
Ось зовсім ще свіжі,
Ось старі й забуті.
А ось на могилі
Ростуть диво-квіти,
Барвисті пелюстки,
Ясні самоцвіти.
А ці дивні квіти –
Ненароджені діти,
Усі жертви зради,
Розлуки і муки.
А зрада, ніколи вона
Не дрімає.
З світанку до ночі
І з ночі до ранку
У чорній одежі
По світу блукає.
І жертви нові
Все шукає,шукає
Десь знову померло
Нещасливе кохання,
І місце зайняло
Серед цього зібрання
Ніхто не співає йому «Вічну пам’ять»
Пару метрів вглиб,
А зверху прах забуття,
Та й замість хреста -
Розбиті серця...
Табличок нема…
Лиш чорна земля
Цвинтар кохання
Всіх людей і часів-
Мільйони могил,
Мільйони гробів.
