Іду вперед
Й нічого я не бачу.
Це пада дощ
Чи очі мої плачуть?
Спинилася, стою.
Яка цьому причина?
Не хочу жити
Й страждати без упину.
Дурні думки,
Та з голови не йдуть -
Далеко йти,
Нелегкий в мене путь.
Усе це правда
Чи так, ілюзія, обман?
Хіба брехня.
Це в голові туман.
Яскраве сонце
Чи смертоносна фара?
Ні - не машина.
Страшнюча це примара,
Це блуд життя
Усі думки вже переплів.
Що я кажу?
Сама не розумію слів.
Знаю одне:
Стояти більш не можна.
Потрібно йти.
Це мить життя, секунда кожна...
