Твій відгук голосом сонним ріже моє волосся.
Твій погляд - проста замальовка - вчорашня Осінь.
Малює пензликом тонко координатні осі.
Серцевий переріз. Хвилина. На старті досі.
Хоч бігли. Любили. Було усе досить просто.
На волю! Поволі звільнялись із власних пут.
На волю! Благали душі, - та досі тут.
Ми тутешні. Місцеві. Чи просто забули путь.
Неважливо. Бо звідси чомусь нас уже не звуть.
Не чекають і там. Та від цього не зміниться суть.
