Ковтати сльози марно,
Давно скінчилась гра,
Актори за кулісами
Вже п*ють вино шампанське,
Любов – то тільки вигадка,
Є витвором нутра,
Не треба сліз і виснажень,
Доросла гра у цяцьки.
Я очі-в-очі з вірою
Дивлюсь, немає меж,
Нескромна і настирлива,
Десь сором загубила…
Про що ж дитя задумалось?
Ніяк не розбереш…
Симпатія? Чи пристрасть то?
Чи, може, полюбила?
Під поглядом прискіпливим
Актор бувати звик,
На міміці і дотиках
Він знається найкраще,
Блукає в неба синяві
Душевних фібр моїх,
Сьогоднішнє…окрилене
Прийдешнє і вчорашнє…
