Минають дні, летять роки – мені до тебе в се одно.
Думала – гадала, що не постарію.
Та не в тому суть, прийде старість не підкупна,
Не можливо буде підкупити: а ні перлами, не діамантами,
ні злотом. Крок за кроком – зла потіха йде, та не втім біда,
що сил не стане. Біда у тім, що навіть ложечку води,
не буде нікому подати.
