Прийде світла неділя,
прекрасна Маріє,
й настане велике свято.
І будуть дзвони гучно
людей на площу
скликати.
У бубни і калатала
мулати вдарять
завзято.
Скоріш на свято!
Усі на свято!
Ті кораблі, що колись
до портів не доплили,
крізь бурі з надією плили,
та все ж не доплили,
важкі галіони,
стрімкі каравели
й відважні фрегати,
на всіх вітрах
в нашу гавань
знізвідки прибудуть,
і будуть
в гавані нашій
гармати їм честь
віддавати.
Нарешті свято!
Усі на свято!
Стануть купці темноокі
товари свої викладати:
корицю, імбир,
дзеркала і єдваб,
і бурштини...
Будуть купці волоокі
нарозспів до них
примовляти:
“Купіть на свято!
Велике свято!”
Буде вогонь нам
тепло своє віддавати,
щедро його буде
нам дарувати...
Ми хліба на нім
напечемо багато-багато.
Щоби усім його
не забракло,
прекрасна Маріє.
Щоб було свято.
Веселе свято!
Буде гранатом
iскристе вино
на столі вигравати.
І буде зернят
у гранатах іскритись
багато-багато...
А ти намисто
з них зробиш,
прекрасна Маріє.
І прийде свято.
Настане
правдиве свято...
Квітчасті шалі
і сукні з батисту
предивно будуть
нас прикрашати.
Ми будемo
сильно любити...
Нас будуть
дозгінно кохати...
Все в нас ще буде,
прекрасна Маріє...
В нас буде свято!
