"Бавитись в іграшки" досить,
Гра може бути фатальна!
Тихо заспівує осінь
Пісню свою сповивальну.
Зимно. Доволі нелегко
Жар свого серця тримати.
В небі курличуть лелеки
І відлітають в бік хати...
Дому своєму дитинства
Я уклонюся, згадаю,
Як проминав падолист там...
Мабуть, тоді інша зграя
Сумно курликала в небі,
Ніби магічним ключем
Світу позначила двері...
Осінь. Думки...Серця щем.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design