Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20658, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.221.192.248')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Цикл “ВАЛЕНТИНА” 39

© Роман, 22-01-2010
    *   *   *      
Зійшлись з тобою ми у клубі:
Ти була ДІВКА, ХОЧ КУДИ !
Пройшов вже місяць...
Скоро другий,
А ти не можеш осягти,
Що час ДАВНО ВЖЕ ВІДІЙТИ !

                  *   *   *
Привіт, кохана ! ВСІ КОХАНІ !
І ти вродлива, й ти єдина.
Як я вас люблю, мої пані !
Сьогодні ж СВЯТО  ВАЛЕНТИНА !
          
                 *   *   *
Я сьогодні ЛОВЕЛАС –
Буде сили на всіх вас !
Тож злітайтесь, МОЇ КРАЛІ !
(Якщо в мене буде час...)
Такі хвайні.


                  І  Я  ВІЮ !                          К. Л.
                     ...я ель юбээль ютэебэя... (Ноль)
Знаєш, Лєна, я влюбився
(Хоча, кажуть, що не вмію)
І Я ВІЮ !
Березневим вію !
І розношу мрію –
Листоноша.
ТИ
Не знаєш,
Що світи
Всі тепер на “ви”
Але можна ?
Я взлечу у ці світи ,
Позбираю проліски,
Розтоплю сніг,
Дістану мрію...
Відігрію...
ЩЕ ПОВІЮ !
Повію рікам твої брови,
Твої сльози...
А лісам ?
Лісам уста твої віддам -
Твої грози...
І очі ясні небесам...
Всю твою вроду, ВСЮ ВІДДАМ
Та хоч чортам !
Лиш душу...
Душу змушу
Віяти зі мною
Попри втому
І любов’ю !
Знаєш, Лєна...
Хоча й кажуть, що не вмію,
ТА Я ВІЮ...
Березневим вію...


         ГРА ДЛЯ ДВОХ
                          Сонет Наташі
Розовий світ під сонцем ясним,
Молодість Наша ніколи не згасне.
Ти, може, скажеш про осінь пізню ?
Та я складу ПРО ТЕБЕ ПІСНЮ
І заспіваю – все розцвіте !
Усмішка ляже на Твоє лице !
Вип’єм вина і пустим салют –
Голуби білі злетять з Наших рук.
Поряд стоїш, і я добре знаю,
Що голуби Наші найвище літають !
Танцюємо Двоє під куполом ночі,
Я під наркозом дивлюсь в Твої очі...

Ростуть мої крила від цеї гри.
Гра ця для двох.
                             ЧИ ГРАЄМО МИ ???


ПОСТАТЬ МАРІЇ
Жалісний вечір, райдужні мрії,
В портреті вікна ПОСТАТЬ МАРІЇ,
Пара зірок і фари авто,
Ctrl-Alt-Del – і зависло кіно...

ТИ – МАНЕКЕН в фоні кімнати,
Та після паузи будеш вітати
Мене і його... ще свій лабіринт,
Але... вже пізно – упав щойно вінт...

Хочеш? Запущу format на твій диск,
Потім ЗАБРУДНЮ ЦНОТЛИВИЙ ЦЕЙ ЛИСТ,
Твоє вікно відкрию для мрії –
Тоді ти побачиш ПОСТАТЬ МАРІЇ...


СІЛИ  РАЗОМ
                   Сонет  Наташі
Сіли разом, поговорили,
Душі і світ тихо відкрили.
Про Нашу ”гру” сонет народився –
І я до Тебе погрітись просився...
             (“будь моєю батареєю...”)
Сіли разом, поговорили,
Випили трохи, перекурили.
І подивились в очі зустрічні –
Замінити б ці миті короткі на вічні...
Крила до Тебе мене принесли –
Так я попав в сіті краси...

Надії на завтра, цілунок в прощання.
Я знаю: ця ніч не буде остання.



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Я теж люблю гарних дівчат

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Третє Я (колишній ТШЗ), 22-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04305100440979 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати