Вокзали
Не віриш в любов, бо так довго самотній
І справді погано, що б тобі не казали
Тоді один шлях, шлях один незворотній
Скоріше біжи та посидь на вокзалі
Побудь серед тих, хто чекав на літак
Хто рідних зустріне з поїзда, корабля
Їх очі так дивно горять. Чи не так?
Бля! - справжня любов! І вибач за «бля»
Ти знову повіриш, що не вмерла любов
Там щирі цілунки, обійми, вітання
Як стане погано, прийди сюди знов
Вокзали - багато любові, багато кохання
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design