Я була дівчиною з поглядом у вічність,
Завжди лишала сльози, де падала дощем,
І теплою усмішкою тікала в чиїсь вічі,
А потім засинала, щоб воскреситись ще.
В моїх долонях сонце верталося на захід,
Холодні пальці літа десь малювали губи,
Я лиш одна із тих, хто запита про справи,
Одна з не ангелів, що творять те, що буде.
