Зібрати всі усмішки в світі,
Все щастя зібрати в долоні
Та підкинути радісним сміхом
Над дахом батьківського дому.
Зібрати всі квіти на світі,
Весь аромат у ніздрі зібрати
Та підкинути райдужним цвітом
Над дахом батьківської хати.
Просякнути любов’ю всі стіни й кімнати,
Де поруч вікна стоїть невблаганно й чекає
Засніжена долею турботлива мати,
Крізь браму буденну дітей виглядає.
Мовчки кажу про усе,
Обіймаю.
Моя люба, Матусю,
Вітаю.
Їй завтра виповниться 59 років - чудовий вік, бо мами завжди молоді, як і діти - маленькі.
Віка намалювала малюнок з квітами де ми вмістили ці слова. Наша бабуся Маргарита плакала сльозами, як горох і ми разом з нею. Ті великі сльозинки затікали в неймовірно красиві морщинки і там тріпотіли, повільно сповзаючи по підборіддю... Ми хапали поцілунками.... То виходить, що подарували їй сльози. Нехай наші мами плачуть тільки від Щастя.
