© Elena, 12-01-2010
|
В саду, де дикі вишні обсипались,
З тобою, як скажені, цілувались,
На землю падали, вставали,
Як звірі загнані стогнали.
Кричали, вили, шепотіли,
Навіки залишитися хотіли,
Забули все - і сором, і своє ім”я,
Здавалось, що засмоктує земля.
В саду, де дикі вишні обсипались,
З тобою більше ми не зустрічались,
Було кохання – і немає,
Чому так швидко все минає?
|
|
кількість оцінок — 0 |
|