Тепла крапля дощу
тихо впала на землю,
і згадалось усе: та квітуча весна,
твої очі ясні - найдорожче,
що є в моїм серці,
і красива усмішка, і сміх
що навколо лунав.
Ти - весь світ,
ти та скалочка сонця,
що зблисне у краплині,
коли скінчиться злива,
ти зоря, та, що бачу в віконці,
така ясна, прозора, мінлива.
Все навколо цвіте,
розростається дивно конвалія,
моє серце навік
пам"ятатиме погляд очей,
тих блакитних, як синь,
глибочезних, мов чаром осяяних,
таких ніжних, як зорі,
весняних ночей....
