Крізь зимнє і холодне небо
Сонячний промінь проглядає
Й покриті інеєм дерева
Теплом своїм злегка торкає.
То їх верхівки він плекає,
То пестить нижні гілочки,
До себе ніжно пригортає
Немов ховає від зими.
Не чує дотику природа,
поринула в глибокий сон
їй не осяжна та турбота
зима взяла її в полон.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design