|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51589
|
| Рецензій: |
96021
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20268, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.142.194.179') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Іван Окоєв, 06-01-2010
|
Самотність - наш найкращий друг,
У ній ми є,такі як маєм бути,
І все стає неначе круг,
І голос твій далеко чути.
Хоча вона приносить трохи болю,
Подекуди втрачаєш сенс життя,
І вже не мрієш про щасливу долю,
А тільки живеш,чекаючи свого кінця.
В самотності ти маєш волю.
І легко в невідомість полетиш,
А поляд на згасаючу зорю
В своєму серці згадкою залишиш.
А хтось буде від неї тікати,
Шукати те, яке йому треба
А хтось буде просто чекати,
Може щось зійде із неба.
Вона то є, а то її немає,
Способом твого життя стає,
Потребу в ній хтось має,
А дехто, тікаючи вмирає.
Вона дарує спокій,
Поволі закриваєшся в собі,
В душі лютує буревій,
А ти існуєш у цій незвіданій війні.
Самотність - водночас важко і легко,
Час - коли думки літають далеко,
Час - коли тобі трохи кепсько,
Час - коли вічність вже близько.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
