Ти мене проведеш до тролейбусів – звірів рогатих.
Я поїду тихенько, писатиму вірші в блокнот.
Ми не будемо спогади календарями гортати.
Нам залишиться день цей – як жменька високих нот.
Розпрозорився вересень чистим летючим блакитом,
Львів розтанув медово, стікає солодким вогнем.
Ні, ми будем собою, ми будемо, будем любити!
Ми з тобою від себе – від себе ніяк не втечем.
