де ти знайдеш такого янгола як у мені?
у вимріяному вимірі де вимерли всі вогні:
лілейна Ліліт королева усіх лоліт
рибка із кабаре бере тебе в свій вертоліт
верткі коси-кобри червона беретка стара
і ми гордо гортаємо небо вгорі згора –
ємо тремко в темряві зоріємо як зірки
дивися прокльовується кволе крило з руки
пальці-пір’їни розчепірюються немов на спір
від недосипу ризик розсипатися із тих пір
світи вутле моє світило гори не гори
пізнє дерево пізнання змієм виповзе догори
тримайся білий ангелику його розпатланих віт
світи несамовитий ну ж бо світи на світ
