Жовта квітка більше не горить.
Вона ніколи більше не зів"яне.
Вона щаслива. Навіть не на мить-
На все життя: красиве, добре, п"яне.
До неї знову прилітають бджоли.
Вона послухає і віддає їм мед.
Вона щаслива. Хай ще трішки хвора.
Вона жива і крутиться вперед.
Жовта квітка має листочки,
І сонечко дарує їй життя.
Вони домовились: вона поплаче трошки,
А потім знову верне в щастя гра.
Жовтій квітці більше не болить.
Жовта квітка не бачить погане.
Її вазоночок по-гордому стоїть,
Йому зажили всі буденні рани.
Жовта квітка бавиться в життя.
І ще не раз воно їй в горлі стане.
Так має бути. І вона не зла.
Ці смужки в зебрі, це не боротьба,
Це просто дальтонізм, очей кайдани.
