Котилась стиглим яблуком, дарована з Небес,
і теплими долонями підтримувана днесь,
котилась, визріваючи та зерна несучи,
вусатими трамваями літала уночи,
а потім поверталася впівголоса впівтакт,
долонями шкарубкими перетирала мак,
словами перемішаний, зсипала у горня
і визрівало Щастячко до завтрашнього дня.
Смаколики з горішками вкладались у таріль
і забавлявся сніжками управно, звідусіль,
рум'янцем зафарбований і літеплом сердець,
щасливий і здивований Бог-син і Бог-отець...
