Осінь - холодна й золота
Осінь - нестерпна самота
земля волога і сира
прийшла й до мене ця пора
Осінь душу сумом обіймає
мені так уаги не хватає
можливо я живу не в сні
це просто вся біда в мені
суспільство я змінити не зумію
самій мінятись непідсилу
я намагаюся змінитись
щоб одній не залишитись
та зазнаю лише поразки
кінець прекрасної моєї казки
вона була плодом уяви
радості в житті появи
та я упала боляче з небес
і зрозуміла що не існує у житті чудес
