Кружка кави на столі,
Очі п’яні у воді,
Рядки шукають спокою в губах,
Я, більше не прийду до тебе в снах.
Тебе люблю я досі, знаю – вічно!
Та почуття моє якесь комічне,
Воно як мрія, хоче лиш до тебе,
А я не можу просто так злетіти в небо!
Занадто прив’язалась до речей,
Землі, пісень, холодних й злих ночей.
Не бачу я майбутнього між нами,
Ти так далеко – я не наздогнала…
Залишусь тут, залишусь у думках
Лиш пам’ятатиму тебе у снах.
Прости.
