Що за озеро зі сліз?
Хто це схлипує під ніс?
Вже ріка тече неначе –
Динозаврик гірко плаче!
Десь немає мами, тата,
Баби, діда, навіть брата...
В чому справа? В чім причина? –
Загубилася д и т и н а!
Мимо йшла малого тітка,
(Їх навідувала зрідка):
– Що за горе? Мамка де?
Не гукає, і не йде?
А малий в калюжу сів:
– Я ще вчора мамку з"їв!
– Ну та як же це, небоже? –
Так хіба вчиняти гоже?
Може, є хоч татка слід?
– Татка й діда - на обід...
Динозаврик носом хлюп, –
Бабу й брата – їх на суп...
– Ну, і хто ти після цього?!
Запитала тітка строго, –
Хто є ти, скажи тепер,
Коли поспіль всіх пожер?! –
Вкрай розсердилася тітка.
– Я тепер, так те-е... Сирітка!
Пропоную всім бажаючим влаштувати веселу святкову естафету «Анекдот у віршах!». Приєднуйтеся! Старт уже був! :)
