Ти тихо муруєш рядочки
чорно-білих надій
у стінку чиїхось запльованих
кимось мрій.
І в будинку з нерівний обмилених
сонцем слів
я тихесенько клацаю жовті
кадри снів...
Просто мрію залишитись клавішою
твого піаніно.
Ти затиснеш мене своїм пальчиком
нотою до?
Друга скрипка? Але все ж таки точно
безцінна
Я вкохався в думки твої щирі
напевно, давно...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design