Я сьогодні не один --
Адамо і лезо свічки.
Розмальовує камін
по стіні
розморожені пісні -
візерунки потойбіччя ,
бризки полум"я з полін
на вікні .
А за ним шепоче сніг
в унісон із Сальваторе
як колись він вперше ліг
на плече,
і залишив тихий щем...
Лиш мелодія повтором
по щоках забутих слів
потече.
Риски-зморшки від років
на обличчі у гітари ,
від вогню беззвучний спів --
полиск струн .
Ноти - діти по листу,
над еспрессо цівка пари...
Сірим попелом дотлів
тихий сум.
