***
Ти лети, собі, журавлинко,
у красиві свої світи.
Стану вітром або хмаринкою,
щоб у леті не впала ти.
Пильнуватиму я стривожено
повітряність твого крила,
щоб у ньому пір"їна кожна
найлетючішою була.
Щоб не впала на тебе яструбом
традиційна брехня людська -
ти лети собі непояснена,
недолюблена, НЕ ТАКА!
Доторкнувшись до тебе, СПРАВЖНЬОЇ,
посвітліли мої думки.
І відчув я себе незрадженим,
невідкинутим,
НЕ ТАКИМ!
