Дівчина в червоному
нагадує стару поношену
книгу раритетів,
де ще збереглися
приємні запахи
молюсків
і невідомої індійської трави,
яка на ринку тіней
коштує стільки ж як насолода
і яка не віддається за так,
якщо її розкурено,
розніжено,
заставлено в ломбард
ігрових автоматів
з беушною контрамаркою
на всі входи і виходи.
Дівчина в червоному
їсть потойбічний ґамбурґер
і шукає очима п’яного щастя
з біркою made in…
аби та рослина
знову не стала
китайським ширпотребом,
надто вживаним до неї.
Дівчина в червоному
носить тісні окуляри
рожевої мрії,
але вже розуміє:
пізно робити банер тату –
вона спізнюється бути чиєюсь,
кокаїновий грим залишає мазню
для надто божевільних читачів,
які більше не вміють бачити те,
що лишається невикористаним сьогодні,
бо завтра буде прощальна погода.
Дівчина в червоному
вирішує фарбувати в кров
свою загублену невинність…
мабуть, ті чоловічі рослини
негайно зістарились,
свою обминаючи молодість
напростець випиляним парком культури,
засміченим у нашій підсвідомости…
1о.12.2оо9
