Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19764, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.191.237.228')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Верлібр

// Рік //

© Іван Лузан, 12-12-2009
Він плаче осіннім листопадом
во ім"я своєї старості.
Готує заповіт і останній вибух,
коли листя вже зотліло.

Потім він сивіє снігом
і готується до скорої смерті,
плаче інієм на деревах -
то його замерзлі сльози.

І ось він, вибухнувши бурею,
відходить у вічність
щоб через секунду з радісним криком
запліднитись знову від першої секунди доби.

Потім навесні у природи відходять води -
потужними повенями заливають простори.
За мить бруньками загораються дерева -
як незапаленими свічками...

Красень Літо. Він живе в своє задоволення.
Гарячими долонями тре атмосферу,
і інколи спека зводить з розуму.
А далі - знову жовта старість...

Я не пам"ятаю його першої молодості,
але пам"ятаю як він вперше для мене плакав.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Без назви

© Надія, 13-12-2009

Без назви

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Надія, 13-12-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.031040906906128 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати