Зграї болісно чорних воронів
Розрізають безодню зіниць
Наче армії древніх воїнів
Одним махом кладуть горілиць
Не почуєш металу скреготу
Не побачиш врожаю мерців
Тільки ноти безмовного реготу
Як легені запеклих курців
Тільки спалахи блискавки синьої
І у відповідь грому сигнал
Не побачиш мене завджи сильної
Своїм поглядом ти щось зламав
А я наче в'язень концтабору
Брита наголо. Мила шматок
(щоб надію в життя не втратити)
Йду вперед... І повітря ковток.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design