Знову почати день чи послати усе до біса
збирати шматками сни
ковтати холодний чай
Убитих усіх собак на шию мені повісить
янгольський трибунал
за свідоцтвом моїх мовчань
Марно просити поміч – це небо не вище стелі
скапує час на килим
із кров'ю відкритих вен
Стану сама для себе наступною із офелій
віддавшись останній раз
у жертву старому Ягве
І годі шукати шлях – нагору лише летіти
Падай мерщій на дно
цього озера жовтих сліз
Ніколи не втраплять у рай мертві щасливі діти
А морок піде ва-банк
і виграє перший приз
