Мій друг став ворогом мені,
Коли йому відкрив я очі,
Що із чужинцем при вині
Вона бувала серед ночі.
Він звинуватив у брехні,
Мовляв, її відбити хочу,
І побажав , аби в труні
Погріб я долю парубочу.
Тепер я удалечині,
І хоч на мене він наскочив,
До нього, наче до рідні,
Я повернуся би охоче.
Однак, за сліпоти очей
Він втратив зразу двох людей.
