через густі римовані кущі
на волю знову рветься першослово,
як це не ново, як же це не ново,
які оманливі грудневі ці дощі,
як попелюшки в золотих каретах,
і вітер, що гуляє в очеретах,
ще пам’ятає запахи весни
.................................
куди ж поділися всі кольорові сни?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design