|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19606, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.225.57.42') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Володимир Сірий, 04-12-2009
|
1
Триває плин у човні боротьби,
Де веслами орудують відомі
Любимчики елітної юрби
Проворні й тихі, жваві й нерухомі.
Частенько замість доброї плавби
Крутіння човна і лайливий гомін ,
Мов ті гребці , творителі доби ,
Не у команді однодумців, а в дурдомі.
Один вперед натужився веслом,
А той натхненний лівим ремеслом
Супроти рації спровадив веслування,
А інший хоче вправо повернути,
Де рушники і запах м’яти – рути…
Для всіх ця подорож немов остання.
2
На узбережжі люди ждуть плавців,
Чекають з нетерпінням повороту,
Набитих трюмів з острова скарбів,
І кожному, хоч би частинку соту.
Та де там. Навіть тридцять срібняків
Не заробити. Трудно за роботу.*
На хвилях запоганених морів
Шалено крутить всяку заохоту.
Між човником і берегом давно,
Як між реальністю й німим кіно
Бездонна прірва у туманній шапці.
Не докричишся і в пляшках листів
Не кинеш з берега у центр морів,
Лише в архів здаси дезидерат у папці.
3
Якби бажання спрагнених землі
З розгону вкинути в морську пучину,
То човники і дужі кораблі
Ущент розбились би в одну хвилину.
Але не статись цьому, бо не злі
Ті, що чекають долі без упину,
Вони ідуть за скибами ріллі,
Наспівуючи думу старовинну.
Любові повен цей народ з віків,
Тому не судить строго моряків ,
Хоч з моря чує репети огуди,
І до причалу, як було, не йде,
Але плекає віття молоде,
Що скарб із рідної землі добуде.
* - безробіття
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
