Вигнанці осені…
Падкі непозбиранням
Вмирущі летяхи –
Увічнення оселі.
Сумні в вас очі,
А думки веселі.
Сумнівно бавитесь
Покругами. Літань
Відкрито двері –
Нумо, вниз!
І долу осені
Всміхнеться диво:
Багряно-млявий
Зіжманий каприз…
Вона ж – зростила
Й радістю – зреклась,
Співаннями вдовиними взялась
І серце на багатті
Запалила.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design