Знов тепле і ласкаве літо
Дарує ласку нам й тепло
Навкруг дерева, сонце, квіти
Й трави яскравої зело
Та раптом хмари сірі-сірі
Закрили сонця ясний лик
І дощ, буран, а може злива
Всю землю батогом посік
Цей дощ був сильним й невблаганним
І ріки вийшли з берегів
Залили і поля й левади,
Зламали тисячі мостів
Але мости лиш половина
І до людей біда прийшла
Багато з них простих невинних
Лишились зовсім без житла
Дністер залив людські садиби,
Земля посунулась з-під ніг
І стіни впали наче глиби
Хто це очікувати міг?
Але в народі нашім кажуть
Те, що сама не йде біда:
Багато рідних й близьких наших
Забрала ця страшна вода
Та дощ ущух і втихла злива
І, мов птахи до гнізд своїх,
Вернулись люди до домівок
І не впізнали зовсім їх
За що ця кара на Вкраїну?
Хто нам розкаже до пуття?
Це може Бог у цю хвилину
Вказав на наше нам життя
Він каже: «Люди, зупиніться,
І землю свою не брудніть,
За руки всі разом візьміться
Й країну свою збережіть,
Щоб обминали ваші душі
І горе і страшна біда,
І щоб ніколи на ці землі
Велика не прийшла вода
