Авторів:
2698
Творів:
51622
Рецензій:
96045
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19505, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.227.102.96') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Містика
© Анатолій Ткачук , 27-11-2009
Вже своє відгуляв листопад, -
Тлінню стали осінні обнови,
Лиш дерева у час вечоровий,
Мов оголені нерви, стримлять.
Крон густих розгалужена сіть
Все тонкіша – куди павутинню…
Аж здається: незриме пагіння
Нескінченно пронизує світ –
Гомін вулиць, горожі лиття,
У церковці потріскані зводи.
І, просякнутий нервом природи,
Я – єдиний із нею, буттям…
Вже і сам ніби задеревів.
Вже мене оминають прохожі…
І байдуже, що далі негожі
Дні – всю вічність отак би й провів,
Споглядаючи велич заграв –
Перламутр і багрянець вечірній
Та світанок, сповитий ув іній.
Час би пам’ять поволі стирав…
Раптом скинувся, – топиться сніг!
Вся земля розвивається, квітне…
Потім глядь – аж птахи перелітні
Гнізда в’ють на долонях моїх!..
не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Viktoria Jichova, 28-11-2009