Голод ковтав людей,
Роззявляючи чорну пащу.
Люди були кістляві,
Тверді і жорсткі, наче хмиз.
Голод ковтав людей,
У нього боліли щелепи.
Голод ковтав людей,
У нього зводило шлунок.
Голод був сам не радий,
Голоду було зле,
Та щомиті він мав пам’ятати,
Що на службі в зірчастої вежі.
Латунні кубики у петлицях
Наказували:
- Ковтай!
Голод ковтав людей,
Аж доки не вмер у корчах.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design