Не поламалися іще гарячі жорна
Довкола рук літають голуби
Кінцівки пальчиків цілують клюви
Майданне дійство – і тріпоче серце
Між крил гарячих. Жорна. Соковито.
Обійми золоті. Осіння мова.
Обжинки і багатство урожаю.
Вже й сонце посміхається на вечір
У дві скрижалі з місяцем навпроти
Земля між ними – як між крильми серце.
Нас закрутило в вальс добірних зерен
Подрібнена душа – так соковито –
Тамує спрагу вічних голубів.
Роздано серце аж до крихти з пальців
Осіннє ложе з крил в гарячолисті
Для тебе, моя матінко-земля.
