Знову смута в нашій хаті розпалилась недарма
Вісімнадцять кандидатів і одна лиш булава
Я б і сам туди поїхав, бо скажу вам не для сміху
Є аж два там Противсіхи, а Завсіха там нема.
Якось я блукав по нету і один побачив сайт
Кандидатів там портрети, кого хочеш — вибирай
Справа, зліва, зверху, знизу там знайомі всі мармизи
Ті, що нам зробили кризу, а собі зробили рай.
Розібратися несила у програмах а ні чуть
Принесіть мотузку з милом — я застрелюся, мабуть
Всі, і кожен з них окремо, коли їх ми оберемо
Нам розв’яжуть всі проблеми і до щастя приведуть
Перша — пані Богословська, (так поставив алфавіт),
Мабуть був «полтавський соцький» прапрапрадідом її,
Зробить всім такі зарплати, як тепер у депутатів
І від щастя ми співати будем наче солов’ї.
Далі Бродський та Гриценко, то поважні мужики
Перший зменшить владу центру, другий — зробить навпаки
Головне, що в результаті все одно будЕмо мати
Найчеснішу в світі владу, мир і спокій на вікИ.
Далі можна не читати, бо у всіх єдина суть
Бо панове кандидати нас на жадібність беруть
Із великого НІЧОГО, політичне зроблять шоу
То про НАТО, то про МОВУ — на шматки країну рвуть!
— Та не всі одного варті,— каже раз мені кума,—
Є в одних підтримка партій, у другИх її нема
Може й другі ті хороші, та у них немає грошей
І підняти їм ту ношу й намагатися дарма.
— В каламутну тягнеш воду, дорога кума моя,
Бо в тих партіях народу вже давно не бачив я
Там тепер одні бандити, анаконди-аскариди
Хочуть владу захопити паразит або змія.
Треба вибрати такого, щоб один за всіх стояв,
Та невже нема нікого, хто б країну об’єднав?
Як такого не знайдете, і його не оберете,
То дістану кулемета, що дідусь мій заховав!
