|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51017
|
| Рецензій: |
95762
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19328, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.221.165.246') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Лемківською говіркою
|
|
|
| © Василь Шляхтич, 18-11-2009
|
Сповід Ваня
Штоси сумний ходит Ваньо.
Коли інши пішли спати,
Він, на сповід иде з няньом,
Та лем не зна як зачати.
Так розпочав він бесіду
З своїм няньом серед ночи
І сам назвав єй сповідьом
Хоц не гріх серце торочит.
Знате тату, мам кус років.
З мого віка всі женати.
А мене носит неспокій.
Што є зо мном, чим рогатий?
Вшитки дівки, штом їх ганив...
Навіт тота з ногом кривом,
Мают мужів. Сут кохани.
Смотрю на них. Всі щасливи.
Я єм ходив по весіллях,
Забавах і дискотеках...
І до церкви што неділя...
Г вечер йшов єм під смерека...
Як під хрестом єм ся молив.
До півночим не раз стояв.
Вірив єм в то, же да коли
Тіж оженюся зо свойом.
Моливємся все по свому.
Так в неділю, як і сьвато,
Штоб до вітцівского дому
Гвести свою, як ви тату.
Доталь глядав єм богату...
Та ще, штоб кус мудра била.
Штоб читати і писати
Свойом мовом добрі гміла.
Віривєм, же прийдут діти
І же тіж їх дуже буде...
Жена мусит добрі гміти
Виховати їх на люди.
Висмотрив єм таку дівку
На заході під Лігницьом.
Єй няньо має ґаздівку.
А походит спід Криниці.
Їх тіж в сорок семім році
З рідних Карпат вишмарили.
Гварив про то з слезом в оці.
Пястук стискав з цілой сили.
Хоц гнес звик юж до чужини,
(Ту му юж ґаздуют внуки)
Лем за рідном Лемківщином
Плаче й заламує руки.
Повідат, же просив сина,
Штоб виповнив його волю.
Коли гмре, то в Лемківщині
Хце лечи на своїм полю.
Штоб му там лемківски птахи
Кожной весни засьпівали.
Там не буде снився захід...
Юж дос його серце крвавит.
Там і земля легша буде,
Під яком думат лежати.
Як то гварив, баися в груди
Пришлой жени рідний тато.
Запам’ятав єм, як гварив,
Як молодим бив, там в себе...
Гнес, коли юж кусьцьок старий,
Думат, штоб під своїм небом
Хоц рік один пережити
Від осени до осени.
І лем своїм ся тішити.
Так гварив няньо Олени.
Гнес я вам, як на сповіди
То , што ня боліло повів .
Тіж думам же там в Бескидах
З мене бив би інший чловек.
03.11.2009р.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
