Коли запрошений в гості хлопець приносить для тебе манго,
тобі не хочеться одразу станцювати із ним танго,
не стає одразу жарко, немовби навколо тропіки,
і в цілому не тягне до жодної екзотики.
Ти почистиш цей стиглий фрукт, як почистила б сонце,
якби в нього колись не стало янгола-охоронця,
й смакуватимеш кожен кусник, розділяючи в роті волокна
м’якого солодкого плоду, у М’янмі побувши заочно.
А запрошений буде спостерігати і дуже тебе хотіти.
Дивитиметься, як ти губами обхопила худу сеньйориту
мангової кістки, і вирішить, що сьогодні чіплятись не стане
до дівчини, що найеротичніше їсть,
яка від сьогодні – Дня Манго – для нього кохана.
