Народилась.
Прийшла у цей світ
з претензією на життя.
Поки не виросла,
не знала,
що єдина гарантія,
як позбутися відчуття хисткості -
це віра у поза-буття
(чи по-забуття?)
в потойбіччі
дзеркал;
що осінь приходить урочисто і пишно,
а відходить тихо й безслідно -
зокрема після того,
коли помине
(й пом´яне всіх своїх мертвих)
листопад;
що осінь зникне, коли
покаже твоїй підсвідомості
жовту картку
зі засторогою "stop it!",
дасть перепустку
з довічного перебування
у жовтому домі абсурду,
випише довідку,
що гриб(п)ний сезон
розгоряється тоді,
коли настають
сприятливі умови
для всепоглинання,
напише по шибках
каракулями дощів
рецепт
на дефіцитну піґулку:
надія відлітає
з останнім листочком
і знов прилітає
з першим світлом
свічок Адвенту...
