|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51563
|
| Рецензій: |
96011
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19092, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.196.150') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Анютка Петрів , 05-11-2009
|
Загубила я своє найбільше диво,
Розсіяла його, начебто не сміло,
Закопала все, наче то не моє,
А може, й справді, воно було твоє?
Закохати в себе тебе я не в силі,
Хоч нестримно люблю твої очі милі,
Хоч найбільше щастя – бачити тебе,
Але чи хоч трішки любиш ти мене?
Потоптати сонце – діло не просте,
Покохати іншого – це вже не те,
Може, й справді добре те, що ти не мій?
Але те, що є – рушити не смій.
Не ломи, не смій, зустрічі в вівторок,
Коли на містечко наступає морок,
Коли я по вулиці крокую сама,
Коли вже кажу, що дива нема.
Коли страшно зле,
І життя пусте,
Коли всім брешу, що хтось у мене є,
Та вночі шепочу знов ім’я твоє…
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
