батьки сіяли слова
в селі в місті в хаті
і мова їхня цвіла
й була їм як святість
славили їй в молитвах
завжди була гідна
на українських землях
бо була їм рідна
хтось опльовує своє
гарними словами
в Україні є як є
сестри пишуть драму
з їхніх вуст слина тече
на наше минуле
лиш гріх брехні промине
ой заплачуть в кулак
думка в квіточках сумна
поміж правд листками
а там де її нема
присниться ночами
діти рідної землі
і нашої крові
воскресять слова німі
мов пісню любові
18.04.2008р.
