У перекресленому сні
Урбаністичного міста
Кульгають схиблені
Насуплені думки.
І не зліпить нам
Щастя із глевкого тіста,
Не процідить крізь марлю
Вихідні дзвінки.
На фотокартках –
Знахабніле небо
Лежить над нами
Хмарками вгорі.
Нема натхнення -
Так мені і треба.
Базар брехні…
І ми в нім – крамарі.
Безглузда осінь,
Як опалим листям.
Кидає трафіком на
знахабнілий інтернет.
Думки розхристані
Радіють новим вістям,
Що ти купив в життя
Прострочений білет.
Зітри лиш пальцями
Підступную облуду.
Спиши з щоденника
Мою підступність.
Я так втомилась
Від чужого бруду,
Яка ж нікчемна
Болісна присутність!
