Як хочеться творити долю
І розуміти суть життя…
Хіба ж ми винні, що в неволі
Усі думки і почуття?
Так, ми – творці своєї казки,
Але лиш з дозволу Творця!
Повинні жити в Божій ласці,
В житті шукати каяття…
Ми сильні і слабкі водночас,
Ми змінюємо світ, а він міняє нас.
Чому ж тоді так високо літаєм,
А потім низько падаєм ураз?
Ми всі повинні розуміти Бога,
Впустити в серце іскорку Його…
Ми маємо знайти себе, убогих,
І збагатити сутність ту свою!
Самі ми створюємо щастя світле
І так багато можемо знайти,
Лиш тільки варто заглянути в серце,
Воно дасть відповідь одну!
А істину шукати в Божім Слові,
У серці в себе, а не в голові!
І знаю я, що все пройде, лиш того,
Що ми зробили, вже не повернуть!
Тому повинні думати, що творим,
Впустити в серце доброту,
І ми зумієм досягнути всього,
Чого потрібно нам у цім житті!!!
